1

ЗАКАЗАТЬ РЕКЛАМУ

Уточнить наличие свободных рекламных мест на сайте и подать заявку на размещение можете по телефонам:

(044) 456 72 23;

(067) 500 74 96;

E-mail: reklamist@vobu.com.ua

Звоните, у нас есть, что Вам предложить!

Дорогой рекламодатель!

Вы хотите увеличить продажи, а также узнаваемость своего продукта?

Ваша продукция заинтересует посетителей нашего сайта?

Тогда Вы обратились по адресу!

Клуб «Sport Up» ежедневно посещают люди с активной жизненной позицией, cледящие за собой и своим здоровьем.

Они регулярно заходят на наш сайт в поисках полезных советов, рекомендаций, новинок.

Без сомнений, такие товары как спортивное питание, спортивная одежда, снаряжение , эко-продукция и т.д. будут наиболее актуальными для наших любимых спортсменов.

Размещая свою рекламу на нашем ресурсе, Вы получаете высокое доверие и внимание посетителей сайта. Дайте возможность потребителю узнать о Вас!

НОВОСТИ
preview_w640zc0

Франція чи Хорватія? Сьогодні визначиться чемпіон світу з футболу

У вирішальному матчі Чемпіонату світу з футболу 2018 року зіграють світовий гранд і сенсаційна «темна конячка» — Франція проти Хорватії

Фінальний матч ЧС-2018 розпочнеться 15 липня о 18.00. Він відбудеться на стадіоні «Лужники» в Москві. Арбітром матчу призначено аргентинця Нестора Пітану.

Збірна Хорватії стала першою командою в історії чемпіонатів світу, яка зуміла пробитися у фінал, відігравши три матчі з додатковим часом. На стадії плей-офф в 1/8 фіналу хорвати у серії пенальті обіграли Данію (основний і додатковий час — 1:1), в чвертьфіналі таким же чином впоралися зі збірною Росії, а у півфіналі, програючи англійцям, обіграли їх у додатковий час — 2:1.

Підопічні Дідьє Дешама дуже впевнено грали в більшості матчів, набираючи міць по ходу змагання і в півфіналі Франція провела свій поки що найкращий матч на турнірі, здолавши найбільш видовищну збірну ЧС-2018 — Бельгію (1:0).

Хорвати стали 13-ю збірною в історії, що стала фіналістом чемпіонату світу. «Картатим» (прізвисько хорватської команди) вдалося увійти в коло обраних і їхнє надзвичайне досягнення буде однією з головних сенсацій турніру.

Збірна Франції втретє у своїй історії зіграє у фіналі чемпіонату світу. З двох попередніх фіналів французи виграли один. Це сталося 20 років тому, на домашньому для них мундіалі-1998, який став тріумфальним для команди Зінедіна Зідана. У 2006 році французи також пробилися у вирішальний матч, але програли італійцям у серії пенальті.

Найбільше досягнення збірної Хорватії до цього часу — вихід у півфінал на все тому ж чемпіонаті світу-1998. Суперниками хорватів в ½ фіналі були… французи, які тоді виграли 2:1. Отож, через 20 років нове покоління хорватських гравців має можливість взяти принциповий реванш. До слова, нинішнє покоління хорватів запросило на фінал усіх футболістів, які грали на полях Франції у 1998 році.

Чемпіони 70-

Історична перемога чоловічої збірної України 70+ на чемпіонаті Європи

Першість Старого Світу проходила у Хорватії з 16 по 24 червня. Україна була представлена на ній 10-ма командами. У найповажнішій віковій категорії 70+ окрім збірної України змагалися збірні Литви та Росії. 
У складі збірної України 70+, яка здобула титул, за рахунок позабюджетних коштів виступили представники десяти міст міст України. Чемпіонами Європи стали 14 гравців, один граючий тренер і один тренер. Це кияни Олексій Вєдєнєєв, Володимир Мартинов, Валерій Заретцький, Володимир Карпухін (гравець і тренер), дніпрянин Семен Василенко, Юрій Чоков з Херсону, Микола Бичков і Костянтин Попучієв з Кривого Рогу, Володимир Шопін з Харкова, Віталій Красносельський з Запоріжжя, Анатолій Тесля з Білої Церкви, миколаєвці Яків Култугін, Микола Дробицько, Борис Гоцуляк, Едуард Микиньов з Кропивницького, тренер Володимир Малишев зі станиці Луганської.
Голова Асоціації ветеранів баскетболу України і за сумісництвом головний тренер і гравець збірної 70+ Володимир Карпухін а також чи не найзірковіший виконавець чемпіонської команди Володимир Мартинов, за плечима якого 17 сезонів у складі Будвельника у 60-х, 70-х і 80-х роках ХХ століття, прокоментували цей успіх.
Володимир Мартинов: - Особливих проблем не було, але якщо грає команда, треба дати можливість проявити себе усім. У Росії виграли +4, друга гра була зі збірною Литви. Міцні хлопці – обіграли нас +7. Але з’явилася інформація, що у їхньому складі було два гравці, які не мали право грати. Ми подали протест, їм присудили технічну поразку. Друге коло ми зіграли значно краще. Литву обіграли з перевагою у 20 очок. У матчі з росіянами дали можливість пограти усім хлопцям, які приїхали на змагання. І також їх обіграли. Хочу сказати – є хлопці, які спроможні заробити гроші і оплатити поїздку на чемпіонат самотужки. А 80% гравців невзмозі цього зробити. Тому без людей, які нам допомагають, не було б нашої перемоги. Спонсор, який допоміг нам взяти участь у цих змаганнях – гравець стартової п’ятірки Віталій Красносельський.
Володимир Карпухін: - За правилами FIBA усі гравці, які народилися з 1 січня по 31 грудня, можуть брати участь у змаганнях данної вікової групи. І один гравець може бути на рік молодший. У нас такий гравець нажаль не зміг приїхати, і ми грали без нього. У складі команди у нас були гравці з 10 міст України. Це свідчить, що ця вікова група 70+ — досить численна. 10 міст – з одного боку це добре. А з іншого – в одній команді ми зустрічаємося раз на рік. І тому перші ігри є складними, поки люди не звикнуть до своїх позицій і партнерів. Але з кожною грою команда прогресувала і друге коло вже зіграли більш потужно. Нам допомогли виїхати на змагання Віталій Красносельський, він грав у складі збірної, і його друзі Юрій Яковенко і Олексій Бабурін. Ці люди були на змаганнях, підтримували нас як могли. Це фанати, які разом дружать вже більше 50-ти років, разом тренуються, і вони підтримали збірну України 70+. Цього року ми грали у Хорватії. А ось наступного року чемпіонат Європи відбудеться в Іспанії. Подолати кілька тисяч кілометрів наземним шляхом а потім вийти наступного дня на гру – дуже і дуже важко.
- Тому Ви шукаєте нових спонсорів?
- Так. Чемпіонат Європи наступного року відбудеться у червні, а у липні у Фінляндії – вже чемпіонат світу. Поєднати більшості гравців два змагання неможливо, а деяким і одне змагання профінансувати поза їхніми можливостями. Тому ми дуже вдячні нашим спонсорам, які усе зробили, щоб ми виїхали і гідно виступили на чемпіонаті Європи. Скажу відверто, важко було одночасно грати і керувати. З боку воно видніше. Але і на паркеті теж потрібен. То ж я незадоволений у деяких іграх своєю грою, але результат команди позитивний і тренер, як кажуть, на коні. Моїми помічниками на чемпіонаті були капітан команди Олексій Вєдєнєєв, Володя Мартинов і той самий Віталій Красносельський.
У нас у складі було 14 гравців, з яких на кожну гру можна було заявляти 12. Найкращим гравцем організатори визнали Семена Василенка. Але це стало можливим завдяки досвіду, майстерності і бажанню Володимира Мартинова. Без двох пальців травмованих, на нозі і руці Володимир Олександрович довів, що він чоловік! Він бореться у тому ж дусі, як і 50 років тому, коли грав у Будівельнику (1966 – 1983 роки – ред.)
- Якою буде підготовка до наступних міжнародних стартів?
- Наступні наші змагання відбудуться у Дніпрі. Це перший чемпіонат України серед команд цієї вікової групи. І на цьому чемпіонаті ми визначимо нашу участь на міжнародних змаганнях наступного року – чемпіонаті Європи в Іспанії і чемпіонаті світу у Фінляндії. Дізнаємося, чи зможуть наші спонсори допомогти нам знову. Треба визначитися до грудня. Щоб фінансові витрити вийшли мінімальними. Бо потім і проїзд і проживання будуть набагато дорожчими.
1529943803_dsc03080

Українці завоювали срібло та бронзу на Чемпіонаті Європи з силового екстриму

22 червня на Арабатській Стрілці у с. Щасливцеве вдруге відбувся Чемпіонат Європи з силового екстриму до 105 кілограм – European Ultimate Strongman Championship 2018 U105. У змаганнях взяли участь спортсмени з 9 країн: України, Німеччини, Чехії, Польщі, Англії, Великобританії, Словаччини, Молдови та Латвії.
Учасники продемонструвати неймовірну фізичну загортовку, підіймаючи знаряддя у декілька разів більше власної ваги.

Переміг найсильніший, і ім’я його – Grzegorz Ланевскі з Польщі. А ось «серебро” та «бронзу” взяли два українських спортсмени. Це Валерій Газаєв – Чемпіон України з силового екстриму-2017, 2018 та Віце-чемпіон Європи-2017, Чемпіон Світу у команді 2017, та молодий атлет Олександр Скрипченко, для якого це був дебют у чемпіонаті до 105 кг.
Переможці чемпіонату Європи з силового екстриму до 105 кілограм – European Ultimate Strongman Championship 2018 U105:
І м. – Grzegorz Ланевскі, Польща
ІІ м. – Валерій Газаєв, Україна.
ІІІ м. – Олександр Скрипченко, Україна.
IV м. – Маріс Розентельс, Латвія.
V м. – Oli Nell, Німеччина.
VI м. – Jarda Svoboda, Чехія.
VII м. Валентин Бурмістров, Україна
VIII м. Марк Пірсон, Великобританія
IX м. Філіп Урбан, Словаччина
X м. Петро Пастірік, Чехія
XI м. Віктор Конюк, Молдова
XII м. Сем Кремінс, Англія

Протягом неймовірного заходу глядачі із азартом вболівали за українських та європейських спортсменів.
256d88

Хорватия — Нигерия: когда и где смотреть онлайн матч Чемпионата мира

Чего точно не будет в матче хорватов и нигерийцев так это оборонительного, слишком осторожного футбола, команды не любят закрываться на своей половине поля и традиционно считаются наступательными сборными.

«Клетчатые» провели плодотворные сборы перед ЧМ и сыграли товарищеские матчи с Бразилией, Мексикой и Перу, а в последней встрече хорваты выиграли у сборной Сенегала (2:1), команди, которая очень похожа на Нигерию.

Нигерия не может выиграть в последних пяти контрольных играх, только одну из них «суперорлы» свели в ничью, но на официальный поединок настрой у африканцев будет самым что ни есть боевым. Напомним, что именно нигерийцы первыми оформили путевку на Мундиаль из квалификации КАН.

В Украине противостояние смотрите в прямом эфире на телеканале Интер. Начало трансляции в 22:00.

postol111

Постол — Тейлор: в Украине покажут бой в прямом эфире

Украинец Виктор Постол встретится с обладателем титула WBC Silver, британцем Джошем Тейлором. Поединок состоится 23 июня в Глазго (Шотландия). На кону боя будет статус обязательного претендента на титул WBC. В Украине бой Постол – Тейлор в прямом эфире покажет телеканал 2+2, трансляция начнется в 23:30.

«Знаю, что Тейлор уверен в своих силах. Иначе он не согласился бы драться со мной. Он не просто отличный боксер, но и нокаутер. Очень опасный парень. Не ошибусь, если скажу, что мы оба хотим победить досрочно. Тяжело предсказать победителя, поэтому надеюсь, что болельщики не пропустят наш поединок. Победа над Тейлором – это огромный шаг к тому, чтобы снова стать чемпионом мира», – сказал Виктор Постол.

Отметим, Постол занимает третью позицию в рейтинге действующих боксеров первого полусреднего веса. В марте этого года он должен был биться за титул временного чемпиона WBC, но отказался от встречи из-за травмы руки. Его оппонент Джош Тейлор с 2015 года провел 12 успешных поединков, 11 из них победил нокаутом.

403459

Українець Олександр Настенко зійшов на один з восьмитисячників світу

Харків’янин Олександр Настенко в середині травня зійшов на гору Шиша-Пангма — єдиний восьмитисячник на території Китаю.Дана гора замикає список чотирнадцяти восьмитисячників світу і вважається однією з технічно складних для сходження. Серед альпіністів Шиша-Пангма отримала прізвисько «дика» в зв’язку з тим, що на ній слабо розвинена «альпіністська інфраструктура». Оскільки кількість сходжень на цю гору не така велика, як на деякі інші восьмитисячники, то на ній не існує постійних перил, страховок і більш-менш зрозумілих маршрутів. Кожне сходження по-своєму унікальне і технічно складне.

За останні дев’ять років на вершину Шиша-Пангма з півночі ніхто не піднімався. Цього року підкорювати гору по даному маршруту зібрався світовий зірковий склад. А саме: італійці Mario Vielmo з досвідом десяти підкорених восьмитисячників, Sebastiano Valentini, Romano Sebastiani і Adriano Bonmassar, що мають в своєму активі сходження на семитисячники і восьмитисячники, китаянка Luo Jing — з тринадцятьма восьмитисячниками в активі, David Klein з Угорщини, що раніше підкорив чотири восьмитисячники , болгарин Боян Петров з десятьма підкореннями восьмитисячників і представники України — легендарний Сергій Бершов, перший підкорювач Евересту вночі, і Олександр Настенко з досвідом сходження в шість тисяч п’ятсот метрів.

Шиша-Пангма в перекладі з тибетської — «суворий клімат». І ця гора підтвердила свою суворість тим, що в цьому році забрала життя видатного болгарського альпініста і зоолога Бояна Петрова. Потрібно відзначити, що Петров — перший інсулінозалежний альпініст, який зумів домогтися сходження на десять восьмитисячників, і це унікальний спортивний результат. На його рахунку, як вченого і співробітника Національного природно-наукового музею в Софії, п’ять відкритих нових видів живих істот.

У важких погодних умовах, на тлі трагедії з Бояном Петровим, вночі 14-го травня з штурмового табору «7400 м» вийшли на фінальне сходження Олександр Настенко, китаянка Luo Jing і шерпи, що їх супроводжували. На світанку вдалося підкорити Центральну вершину «8012 метрів».

Група італійських альпіністів, угорець David Klein, рятувальна група для Петрова вище другого табору «6700 м» прийняли рішення не підніматися. Сергій Бершов через початок хвороби і перервану акліматизацію теж не зміг здійснити сходження.

Китаянка Luo Jing і харків’янин Олександр Настенко, проявивши велику цілеспрямованість і волю в цьому сходженні, змогли записати в свої активи вершину Шиша-Пангма.

949A876F-0DD3-4B11-A788-F63216C4A740_w1023_r1_s

Де і коли дивитися фінал Ліги чемпіонів

Фінал Ліги чемпіонів між іспанським «Реал Мадридом» та англійським «Ліверпулем» відбудеться 26 травня на НСК «Олімпійський» у Києві.

У прямому ефірі матч покажуть телеканали «Україна» й «Футбол 1». Гра має розпочатися о 21:45.

Для «Реала» це буде четвертий фінал цього турніру за останні п’ять сезонів: мадридці перемагали в Лізі чемпіонів у 2014, 2016 та 2017 роках. Загалом іспанська команда вигравала трофей 12 разів.

«Ліверпуль» востаннє грав у фіналі найпрестижнішого європейського клубного турніру у 2007 році. Тоді англійці програли італійському «Мілану». На рахунку «Ліверпуля» п’ять перемог у Лізі чемпіонів та Кубку європейських чемпіонів (так турнір називався до 1992 року). Одну з них «червоні» здобули, здолавши у фінальному матчі «Реал». Це сталося у 1981 році.

orig_385560

5 самых крутых финалов в истории Лиги чемпионов

В длинной веренице финалов чемпионской Лиги были разного уровня футболисты, команды, тренеры и судьи. Да и матчи тоже не всегда получались чемпионскими. Но есть в летописи турнира несколько поединков, которые выходят из ряда вон. И которые уже сейчас можно смело считать классикой. Эти матчи вместили в себя триумфы и трагедии, великое и смешное, радость и боль. Одним словом, все то, за что мы любим футбол.
Вашему вниманию – топ-пятерка лучших финалов в истории Лиги чемпионов.

№5
2014 год. Лиссабон
«Реал» — «Атлетико» — 4:1
Мы их душили-душили, душили-душили… 

Первый и пока что единственный финал Лиги чемпионов, в котором встретились два клуба из одного города. Несмотря на этот редкий факт, встреча не обещала быть благожелательной. Проводивший потрясающий сезон «Атлетико» считался фаворитом финала, однако из-за травм в поединке не смогли сыграть два лидера «матрасников» — Арда Туран и Диего Коста (форвард хоть и вышел на поле, но почти сразу же был заменен). Игра поначалу не обиловала острыми моментами. В конце первого тайма защитник команды Симеоне Диего Годин после ошибки вратаря «сливочных» Касильяса открыл счет в игре. После этого эпизода «Атлетико» до 90-й минуты делал то, что у него лучше всего получается: «сушил» игру и «душил» оппонента. Такая тактика, по большому счету, вывела «индейцев» в финал ЛЧ и помогла выиграть впервые за долгие годы чемпионат Испании. Она почти сработала и на сей раз. Почти. Но на третьей добавленной минуте ко второй половине встречи после розыгрыша углового Серхио Рамос в сумасшедшем прыжке головой отправил мяч в ворота Куртуа. Это был удар под дых для «Атлетико». Собраться на два экстра-тайма соперники «Реала» так и не смогли. А вот подопечные Анчелотти после гола своего капитана поймали настоящий кураж. Бэйл, Марсело и Роналду забили три безответных мяча в ворота подавленного соперника. Диего Симеоне метался от бессилия на тренерской скамье, ринулся после свистка разбираться и с соперниками, и с судьями, но то уже была агония. Кубок чемпионов в десятый раз выиграл «королевский клуб».

№4
1994 год. Афины
«Милан» — «Барселона» — 4:0 
Лашате ми кантаре соно ун итальяно

Нечасто так бывает, что в финале Лиги чемпионов встречаются самые сильные на данный момент команды. Но на этот раз именно два главных фаворита сезона пробились в финал главного евротурнира. «Барселона» Кройффа с ее-то звездами Стоичковым, Ромарио, Гвардиолой, Куманом считалась фаворитом противостояния. Чемпионы Испании демонстрировали зрелищную и результативную игру. В то время как «Милан» делал ставку на иные добродетели – дисциплину, уверенную игру в защите, контратаки. К тому же, в финале за команду Капелло не смогли сыграть сразу несколько игроков основы – Барези, Костакурта, ван Бастен, Папен, Лаудруп…Многие спецы вещали, что «россонери» сыграют в закрытый футбол, используя любимое катеначчо. Но не тут-то было! «Милан» предстал настоящей машиной, напомнив золотые времена голландского трио (ван Бастен, Гуллит, Райкард), когда команда разрывала своих соперников. В этот раз лидерские функции взял на себя Деян Савичевич. Ни до этого, ни после черногорец так мощно не играл. Тот поединок стал его бенефисом. Сначала он ассистировал Массаро, а во втором тайме забил потрясающий гол метров с 25-ти, забросив мяч за шиворот Субисаретте. Довершил разгром обескураженных каталонцев Десайи. Этот матч на долгие годы стал идеалом итальянской школы футбола. В частности, «Милана». И началом конца знаменитой барселонской «дрим-тим» эпохи Йохана Кройффа.

№3
2011 год. Лондон 
«Барселона» — «МЮ» — 3:1 
Гений чистой красоты

Пик «барселономании». Триумф тики-таки. Лучшая игра «Барселоны» каденции Гвардиолы. Матч, окончательно превративший Месси в инопланетянина. Победить ту «Барселону» тогда было просто невозможно. Футбол, демонстрируемый «блау-гранас», называли идеальным. Соперник тоже оказался не лыком шит, однако выиграть трофей у «Манчестер Юнайтед» практически не было возможности. После того, как команды обменялись голами в первом тайме (сначала забил Педро, затем отличился Руни), интрига просуществовала до начала второй половины встречи. Месси сильным и дальним ударом отправил соперника в нокдаун, а не менее красивым выстрелом в верхний угол Вилья добил подопечных Венгера. Тот поединок был прощальным для знаменитого голкипера «МЮ» ван дер Сара. Увы, но уйти триумфатором ему не удалось. Да и вряд ли кто-то на его месте мог уйти победителем. А еще этот матч был особенным для защитника каталонцев Абидаля. Француз поборол тяжкий недуг и смог сыграть в этой игре. Именно Абидаль первым поднял над головой Кубок европейских чемпионов.

№2
1999 год. Барселона
«МЮ» — «Бавария» — 2:1
Не думай о секундах свысока 
Если бы не три роковые минуты этого поединка в конце второго тайма, этот финал
забыли бы через месяц. Но то, как именно закончился этот поединок, будут помнить всегда.

А вот непосредственно игру чемпионов Англии и Германии в матче на «Камп Ноу» назвать выдающейся никак нельзя. В дебюте встречи мюнхенцы забили мяч и полностью контролировали ход событий. Делали они это с немецкой педантичностью и даже не особо напрягаясь. Молодая команда Алекса Фергюсона ровным счетом ничего не могла сделать с такой «Баварией». До конца игры подопечные Хитцфельда могли забить еще минимум дважды, но в обоих случаях за Шмайхеля сыграл каркас ворот. Потрясающую игру в матче продемонстрировал нестареющий Маттеус. На 80-й минуте игры Хитцфельд заменил 40-летнего ветерана. Дело шло к победе, поэтому великий Лотар мог наслаждаться триумфом в гордом одиночестве. К Кубку чемпионов уже начали монтировать ленточки в клубных цветах «Баварии», президент УЕФА Юханссон уже спускался с трибуны, чтобы вручить Кубок его законному владельцу. Однако три последние минуты игры перевернули все с ног на голову. И лишний раз доказали, что в футболе, как, впрочем, и в жизни, всегда есть место для подвига. Ну или хотя бы для веры в чудо. На первой добавленной к основному времени второго тайма минуте Бекхэм подал от углового флажка, и в суматохе рикошетов Шерингем сравнивает счет. «Железобетонные» немцы оказались в прострации, и спустя две минуты в подобном стиле Сульшер забил второй мяч в ворота Кана. А дальше началось сумасшествие. На одних было страшно смотреть из-за их какой-то звериной радости, на вторых было больно смотреть из-за их звериного отчаяния. Кульбит Шмайхеля, забег Фергюсона, истерика Куффура, глаза Матеуса, в которых сосредоточилась вся мировая скорбь…

№1
2005 год. Стамбул
«Милан» — «Ливерпуль» — 3:3 (по пенальти — 2:3)
Мы рождены, чтоб сказку сделать былью
Подробности этой игры будут передавать из поколения в поколение. Она стала лучшим финалом в истории пост черно-белого футбола. Если финал- 1999 будут помнить преимущественно из-за трех последних минут, то в этом случае запомнят больше двух часов сумасшедшего противостояния двух великих футбольных команд.

«Милан» разбил «Ливерпуль» до перерыва – 3:0. Команда Анчелотти действовала широко, быстро и свежо. Под натиском итальянского гранда «Ливер» пал. И, казалось, уже не поднимется. Но в составе «Ливерпуля» оказался настоящий 12-й игрок. Когда в перерыве над Стамбулом раздалось легендарное «Ты никогда не будешь один», дрожь наверняка пробирала до костей даже игроков «Милана». Не говоря уже о мерсисайдцах. На второй тайм они вышли, словно камикадзе на последний бой. Джеррард смог зажечь партнеров, отквитав один мяч. Чудеса гибкости продемонстрировал и наставник «красных» Рафа Бенитес, несколько раз за игру меняя тактику команды. После гола капитана «Ливерпуля» его партнеры словно сошли с ума. Великолепный «Милан» был просто загнан за Можай. Или даже подальше. Титаническими усилиями воли англичане сравняли счет. В овертайме «россонери» наконец-то оклемались, начали играть так, как в первом тайме. Андрей Шевченко мог и должен был вырывать победу для «Милана», но «Ливерпуль» спас Дудек. И защитники, которые костьми ложились на самой линии ворот. Каррагера то и дело хватали судороги, но вице-капитан мерсисайдцев продолжал игру, так как лимит на замены уже был исчерпан. Этот невероятный поединок закончился невероятной серией пенальти, в которой блестяще проявил себя польский голкипер «красных». Решающий одиннадцатиметровый не смог реализовать Шевченко. После такой игры можно или сойти с ума, или угодить в реанимацию. Или захотеть жить вечно.

49_main_new.1526036262

Степаненко: «Нам предстоит матч года с «Вересом»

В ближайшее воскресенье «Шахтер» может стать чемпионом Украины.

Полузащитник донецкого «Шахтера» Тарас Степаненко рассказал – об успехе в финале Кубка Украины и предстоящей встрече с «Вересом» в Премьер-лиге. Напомним, «Шахтер» победил в финале Кубка «Динамо».
А победа над «Вересом» 13 мая досрочно принесет «горнякам» золотые медали текущего чемпионата Украины.

– Работаем с положительными эмоциями после победы над принципиальным соперником, с которым три матча не удавалось забить. Провели хороший поединок и заслуженно выиграли. Важно психологически восстановиться к «Вересу» – возможно, эта встреча еще важнее кубковой. Все готовятся серьезно и без эйфории.

- Долго праздновали победу в Кубке? Во сколько отправились спать?

– Мы поздно прилетели. Я был дома где-то в полтретьего и сразу лег.

– Подарил медаль детям?

– Да, вчера старший сын надел ее и ходил так все утро. Им это тоже приятно.

– Осознаете, что буквально за неделю можно положить в Кубок медали чемпионата?

– Даже не за неделю, а за три дня. Предстоит матч года – вся наша работа за сезон может принести плоды уже в это воскресенье. Нужно подойти очень внимательно, и, дай Бог, все сложится успешно.

– В прошлом сезоне был большой отрыв, а в этом вы боретесь с «Динамо» фактически до последнего тура…

– Защищать титул всегда тяжелее, чем его выиграть. Сезоном ранее мы два года не становились чемпионами, и на каждый матч был сумасшедший настрой. Плюс спад и смена футболистов у «Динамо». «Шахтер» проводил каждый тур с запредельной концентрацией – отсюда и отрыв в 13 пунктов. В этом сезоне у нас были ошибки и потери очков, но на заключительные туры мы собрались и должны сделать последний шаг в воскресенье.

– Зимой к тебе был интерес со стороны английских клубов. Если таковой будет летом, станешь ли его рассматривать?

– Сейчас я об этом не думаю. Мы выиграли Кубок и хотим победить в чемпионате. А мысль о том, что будет летом, меня не сильно интересует.

3

Одесские спортсмены завоевали медали Кубка мира по прыжкам на батуте

В городе Брешиа (Италия) состоялся Кубок мира по прыжкам на батуте.

В соревнованиях приняли участие 200 спортсменов из разных стран мира: Украины, Беларуси, Болгарии, России, Италии, Австрии, Японии, Китая, Канады, Азербайджана, Казахстана, Польши, Германии, США, Швейцарии и Новой Зеландии.

Одессу на соревнованиях представили воспитанники комплексной детско-юношеской спортивной школы №1.

По результатам соревнований одесситы заняли следующие места:
София Аларова — 1 место (категория 11-12 лет, индивидуальные прыжки);
Карина Занфирова — 4 место (категория 11-12 лет, индивидуальные прыжки);
Илья Полонец и Андрей Кравчук (Киев) — 2 место (категория 13-14 лет, синхронные прыжки).

Победителям и призёрам Кубка мира вручили памятные медали и ценные подарки.

Подготовили спортсменов тренеры-преподаватели Р. Браилова, В. Силютин и И. Кучеренко.

Организатором соревнований выступила Федерация гимнастики Италии.